Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи

Міністерством економічного розвитку та торгівлі неодноразово повідомлялись плани скасування висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на підставі законопроектів, направлених на дерегуляцію економіки.  З планом заходів щодо дерегуляції можна ознайомитись на веб-сайті МЕРТ за посиланням (файл xls) http://goo.gl/sk75J5.

Просимо враховувати, що у зв’язку із обранням нового складу Кабінету Міністрів України, повідомлено про плани відкликання 178 законопроектів. У зв’язку із цим відсутні достовірні відомості щодо можливості та строки скасування дозвільних документів, зокрема висновку санітарно-епідеміологічної служби.

За таких підстав, необхідно виходити із чинного на сьогодні законодавства в цій сфері.

1. Обов’язковість здійснення санітарно-епідеміологічної експертизи

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»  документом що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих видів товарів широкого вжитку, зокрема парфумерно-косметичних виробів є санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі - гігієнічний сертифікат), виданий органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Статтею 33 Закону передбачається, що основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є, зокрема, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї.

Відповідно до пп. 7 пункту 7 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року №1109  запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом видачі дозволів на виробництво, переробку та реалізацію, зокрема, косметично-парфумерних виробів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» №3392 від 19.05.2011 року забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо продукції, напівфабрикатів, речовин, матеріалів та небезпечних факторів, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей внесено до відповідного переліку (пункт 9), отже відповідний висновок є документом дозвільного характеру, який можуть вимагати від суб’єктів господарювання.

Пунктом 6 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Мінекономіки від 19 квітня 2007 року №104 непродовольчі товари, продаж яких може завдати шкоди здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі в установленому законодавством порядку.

2. Повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби станом на 21 квітня 2016 року

Відповідно до ст. 31 Закону «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

Пунктами 1, 4 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №400/201 передбачається, що Державна санітарно-епідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України та відповідно до покладених на неї завдань видає дозволи, висновки, гігієнічні сертифікати, інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року  №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Держпродспоживслужбу, реорганізувавши шляхом перетворення, зокрема, Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

Пунктом 5 Постанови передбачено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 6 квітня 2016 р. № 260-р «Питання Держпродспоживслужба офіційно розпочинає роботу і приступає до виконання покладених на неї функцій. Зокрема, Держпродспоживслужба виконуватиме функції і повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

У зв’язку із прийняттям Розпорядження КМУ №260-р Держсанепідслужба повідомила, що на момент прийняття вказаного розпорядження зміни до законів України, якими визначено функції Держсанепідслужби України, а також повноваження головного державного санітарного лікаря не внесено.

Такі функції та повноваження передбачено насамперед Основами законодавства України про охорону здоров'я, законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про протидію захворювань на туберкульоз» та іншими.

Функції Держпродспоживслужби на сьогодні визначено законами України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

У зв’язку з цим та з метою забезпечення принципу безперервності діяльності центрального органу виконавчої влади, Держсанепідслужба України продовжує виконувати свої функції, визначені законами України.

3. Виконавці санітарно-епідеміологічної експертизи         

Статтею 12 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.

До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій.

Перелік установ, організацій, лабораторій, що можуть залучатися до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, встановлюється головним державним санітарним лікарем України.

Висновок щодо результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем.

Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи регулюється законодавством України. Таким нормативним документом є Тимчасовий порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затверджений наказом МОЗ від 09 жовтня 2000 року № 2477, який містить аналогічні за змістом норми щодо можливих виконавців експертизи.

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку конкретизовано, у разі відсутності в системі державної санітарно-епідеміологічної служби України можливостей щодо виконання окремих видів робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися інші установи, уповноважені на ці роботи головним державним санітарним лікарем України та акредитовані відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність».

Наказом Держсанепідслужбою від 21 січня 2013 року за №6 затверджено «Перелік установ, організацій, лабораторій, що можуть залучатися до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи». Із відповідним переліком можна ознайомитись, зокрема, на веб-сайті Держсанепідслужби за посиланням: http://goo.gl/0NBuby. Станом на 21 квітня 2016 року відповідний перелік є чинним. 

Повернутися до розділу