Останніми роками твердження про «екологічність» або «cталість» (sustainability) продукції стали важливим фактором конкуренції. Продукти, які продаються як «екологічно чисті» або «eco-friendly» часто набирають швидку популярність, про що свідчить глобальне зростання кількості пошуків екологічно чистих товарів на 71%. Однак згідно дослідження, проведеного Європейською комісією у 2020 році – в ЄС зростає проблема «грінвошингу».

Оцінка Комісією 150 тверджень про екологічні характеристики продуктів показала, що більшість – 53% – надавали «розпливчасту, оманливу або необґрунтовану інформацію», а 40% заяв взагалі не мають жодних підтверджуючих доказів.

«Упаковка на 30% складається з переробленого пластику»
«З 2015 року екологічний слід компанії зменшився на 20%»
«Викиди CO2, пов’язані з цим продуктом, зменшилися вдвічі порівняно з 2020 роком»*

*Приклади «зелених» маркетингових заяв

Тепер Європейська комісія хоче вимагати від європейських компаній (це стосується всіх споживчих товарів, включаючи косметичні засоби) підтверджувати екологічні заяви щодо своїх продуктів. Для використання таких заяв компанія повинна спочатку провести науково-обґрунтовану оцінку, оцінюючи всі значні впливи на навколишнє середовище, щоб довести, що її продукт відповідає вимогам.

Акредитований верифікатор, незалежний від компанії, повинен буде перевірити заяву, перш ніж компанія зможе її публічно використовувати. Компанії, які бездоказово висувають екопозитивні заяви можуть зіткнутися з фінансовими штрафами.

22 березня 2023 року Європейська комісія опублікувала пропозицію щодо Директиви про обґрунтування та повідомлення чітких екологічних маркетингових тверджень («Green Claims Directive»).

“Екологічне твердження визначається як «будь-яке повідомлення чи репрезентація, яка не є обов’язковою згідно з законодавством ЄС чи національним законодавством, […] у контексті комерційного повідомлення, що заявляє або має на увазі, що продукт або торговець має позитивний чи ні вплив на навколишнє середовище або завдає меншої шкоди навколишньому середовищу, ніж інші продукти чи торговці , відповідно, або покращив свій вплив з часом».” Екологічним твердженням також вважають графічні зображення або символи на маркуванні.

 

Запропонована Директива має працювати разом із Директивою від 2022 року «Proposed Greenwashing Directive».

Проект Директиви не застосовуватиметься, якщо існують більш конкретні правила щодо конкретних типів екологічних тверджень, наприклад сертифікація EU Ecolabel тощо.

До чорного списку недобросовісних комерційних практик буде додано десять нових практик, зокрема:

• Використання екологічних заяв загального характеру, для яких фахівець не може продемонструвати екологічну ефективність (наприклад, «екологічно чиста», «екологічна», «не забруднює», «eco-friendly», «зелена» або подібні твердження, які натякають або створюють враження відмінних екологічних показників);
• Використання екологічного твердження щодо продукту в цілому, коли насправді воно стосується лише однієї з характеристик продукту;
• Заявлення майбутніх екологічних показників без чітких, об’єктивних і вимірних зобов’язань і цілей, а також без незалежного моніторингу;
• Презентація поширеної практики на ринку як переваги для споживачів.

Компаніям буде дозволено використовувати тільки схвалене в ЄС екологічне маркування. Підприємства більше не зможуть самостійно створювати та використовувати екологічне маркування. Це узгоджується з положеннями запропонованої директиви, яка категорично забороняє самосертифікацію. Екологічне маркування третіх країн також потребуватиме оцінки та схвалення ЄС.

Загальні правила щодо Green Claims:

• робити лише такі екологічні заяви, які були обґрунтовані за допомогою схваленої методології, що відповідає певним критеріям;
• не робити позитивних екологічних заяв, якщо продукт має як позитивний, так і негативний вплив на навколишнє середовище. Компанії можуть повідомляти про позитивні клейми тільки якщо вони також повідомляють про негативний вплив чітко та зрозуміло. Наприклад, якщо економія споживання води призводить до значного збільшення викидів парникових газів або негативного впливу на навколишнє середовище на іншій стадії життєвого циклу продукту (наприклад, економія CO2 на стадії виробництва, що призводить до помітного збільшення викидів CO2 на етапі використання), обидва факти повинні бути розкриті разом із маркетинговою заявою;
• надати доступ до інформації про оцінку, на якій ґрунтується екологічна заява, включаючи (i) інформацію про продукт або діяльність трейдера, що є предметом твердження, (ii) екологічні аспекти, вплив на навколишнє середовище або екологічні результати, охоплені твердженням, ( iii) використана методологія, (iv) основні дослідження або розрахунки, використані для оцінки, вимірювання та моніторингу впливу на навколишнє середовище або аспектів, охоплених твердженням, (v) коротке пояснення того, як досягається покращення екологічної ефективності тощо. Доступ до цієї інформації може бути наданий у формі веб-посилання, QR-коду або еквівалента;
• переглядати точність своїх екологічних тверджень (та їх обґрунтування) принаймні один раз на п’ять років з дати базових досліджень або розрахунків. У випадках, коли існують обставини, які можуть вплинути на точність твердження ( тобто , коли є оновлення наукової методології, що обґрунтовує твердження), екологічне твердження слід негайно переглянути та оновити.

Висновки

Екологічні маркетингові твердження про косметику мають бути правдивими, чесними, науково-обгрунтованими та сприяти прийняттю усвідомленого вибору з боку споживача. Хоча імплементація цієї майбутньої директиви відбудеться не раніше ніж через 2 роки, виробникам рекомендується вже зараз починати перегляд своїх маркетингових тверджень.

Підготовлено за матеріалами:

www.cov.com

environment.ec.europa.eu

ec.europa.eu

У випадку будь-яких запитань та необхідності щодо роз’яснень – звертайтесь до фахівців АПКУ на нашу скриньку: [email protected]