Технічний регламент на косметичну продукцію мав вступити в дію 3 серпня 2022 року, але 26 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України було опубліковано Постанову №833 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 65”, відповідно до якої:
Нотифікація не має терміну дії і повинна постійно контролюватися відповідальною особою.
Якщо будь-які дані щодо продукції зазнали змін (оновлення складу, упаковки, даних про відповідальну особу, виробника та ін..), відповідальна особа або розповсюджувач терміново забезпечує оновлення інформації.
Нотифікація буде здійснюватись через електронний портал, який на даний час знаходиться в стані розробки МОЗ.
До речі, АПКУ входить до складу робочої групи, що займається, в тому числі і питаннями розробки порталу.
Нотифікація – це процес сповіщення про розміщення продукції на ринку, за допомогою внесення даних про продукт через електронну платформу. При цьому, сповіщуючи про вихід на ринок, відповідальна особа повинна мати в наявності повний пакет документів на продукт, заяву на відповідність вимогам GMP, тестувань (для відповідності досьє), а також етикетку відповідну вимогам ТР.
Відповідальна особа – це законний представник косметичного продукту в Україні, що несе юридичну відповідальність за невідповідність продукту вимогам Технічного регламенту і гарантує безпечність косметики.
Відповідно до затвердженного Технічного регламенту для будь-якого косметичного продукту, що розміщується на ринку, повинна бути призначена відповідальна особа, яка обов’язково вказана на маркуванні жирним або підкресленим шрифтом для легкої ідентифікації в разі необхідності. Отже той, хто несе реальну відповідальність тепер буде завжди «в зоні доступу» у разі виникнення будь-яких проблем.
Відповідальною особою може бути виробник, власник бренду, який розміщує на умовах контрактного виробництва, у деяких випадках і розповсюджувач, а також офіційний імпортер або фізична чи юридична особи за письмової згоди, і головне, це має бути виключно резидент України.
Саме відповідальна особа забезпечує дотримання вимог ТР і відповідає за:
Технічний регламент на косметичну продукцію – це основний регуляторний документ в Україні, який встановлює вимоги до косметичної продукції, що надається на ринку, з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я людини.
Від 20 cічня 2021 року Протоколом Засідання Кабінету міністрів України була прийнята Постанова «Про затвердження технічного регламенту на косметичну продукцію». Технічний регламент на косметичну продукцію, що буде регулювати косметичну галузь в Україні вступає в дію 3 серпня 2024 року. Цей Технічний регламент розроблено на основі Регламенту (ЄС) №1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30 листопада 2009 року на косметичну продукцію.
Ознайомитися з офіційним документом можна у нас на сайті або за посиланням: Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію
Повна заборона тестування косметичної продукції (та інгредієнтів для неї) на тваринах запроваджена в Європейському Союзі, Ізраїлі, Південній Кореї, Індії, Америці (штат Каліфорнія), а також Австралії. Тому з великою ймовірністю продукція, яка виготовлена і продається в цих країнах не тестувалася на тваринах.
Відповідно до Регламенту ЕС 1223/2009 на косметичну продукцію, забороняється:
Ті самі вимоги закладені і в прийнятому Технічному регламенті на косметичну продукцію.
У країнах де немає повної заборони на тестування, проте є можливість вибору, компанії які не тестують продукцію та використовують відповідні інгредієнти можуть маркувати продукт знаком “Не тестувалося на тваринах”( Leaping Bunny, Cruelty Free тощо ). Сотні продуктів різних косметичних компаній були сертифіковані і підтвердили відсутність тестування на тваринах відповідно до програми та знаку Leaping Bunny від організації Cruelty Free International.
Але такий знак, як правило, не використовують в країнах, де введена повна заборона на тестування, відповідно до законодавства.
Визначити чи тестувався продукт на тварина по використанню певних компонентів в складі – не можливо.
Заборона тестування на тваринах косметичних продуктів діє в Європейському Союзі та інших країнах вже багато років. Іноземні компанії можуть реалізовувати свою продукцію на ринку на основі результатів досліджень з використанням альтернативних методів. Після впровадження Технічного регламенту відбудеться повна заборона тестування косметичних засобів на тваринах.
Для регулювання косметичної продукції в ЄС Європейським парламентом і Радою був прийнятий Регламент (ЄС) №1223/2009 на косметичну продукцію, який був введений в дію з 11 липня 2013 року разом зі скасуванням Директиви Ради 76/768.
Цей Регламент є обов’язковим у повному обсязі і має пряме застосування в усіх державах членах ЄС.
Регламент (ЄС) №1223/2009 включає: ДЕТАЛЬНІШЕ
Від 20 cічня 2021 року Протоколом Засідання Кабінету міністрів України була прийнята Постанова «Про затвердження технічного регламенту на косметичну продукцію». Технічний регламент на косметичну продукцію, що буде регулювати косметичну галузь в Україні вступає в дію 3 серпня 2024 року. Цей Технічний регламент розроблено на основі Регламенту (ЄС) №1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30 листопада 2009 року на косметичну продукцію.
Ознайомитися з офіційним документом можна у нас на сайті або за посиланням: Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію
Антиперспіранти і дезодоранти є одними з найбільш широко застосовуваних косметичних засобів.
Антиперспіранти розроблені спеціально для запобігання потовиділенню (процесу виділення поту потовими залозами людини). Найчастіше до складу антиперспірантів входять сполуки алюмінію. Найбільш активними є хлорид і хлоргідрат алюмінію. Солі алюмінію коагулюють протеїни шкіри, викликають пригнічення секреторної діяльності потових залоз і таким чином зменшують місцеве виділення поту. Антиперспіранти наносять тільки на певні ділянки тіла, тому вони не впливають на процес потовиділення організму в цілому.
Дезодоранти не зупиняють потовиділення, а вбивають бактерії та маскують запах. Усунення неприємного запаху тіла відбувається завдяки уповільненню розкладання і окиснення поту. У якості дезодораційних компонентів використовують різні сполуки з антимікробною дією.
Косметичні засоби не тільки допомагають нам доглядати за шкірою і волоссям, але й допомагають зберегти зуби у доброму стані.
Продукція для порожнини рота — косметична продукція, яка призначена для нанесення на зуби або слизову оболонку ротової порожнини.
До продукції для порожнини рота відносять: пасти, ополіскувачі, флоссери.
Продукція для шкіри — косметична продукція, яка призначена для нанесення на шкіру.
До продукції по догляду за шкірою відносять: зволожуючи креми для шкіри, креми для гоління, сироватки, тоніки, маски, лосьйони тощо.
Продукція для волосся – косметична продукція, яка призначена для нанесення на волосся голови або обличчя, крім вій.
До продукції по догляду за волоссям відносять: шампуні, кондиціонери, спреї, лосьйони, фарби для волосся, шампуні проти лупи, муси, лаки для волосся, гелі, сироватки тощо.
Всі батьки знають, що діти потребують особливого догляду. Чим діти молодше, тим більше догляду вони потребують . Те саме стосується їх шкіри, яка може бути більш чутливою, особливо в перші роки.
Продукти, які призначені для використання на немовлятах повинні бути розроблятися урахуванням особливостей немовлят. Склад таких продуктів розробляється спеціально. Наприклад, під час розробки використовують більш м’які ПАВ, додають нижчу концентрацію (або не використовують) потенційних алергенів і ретельно контролюють pH для забезпечення сумісності з дитячою шкірою.
Всі косметичні продукти повинні пройти необхідну оцінку безпеки. Крім того, більш детальна оцінка необхідна для будь-якого косметичного продукту, який призначений для використання дітьми віком до трьох років.
Косметична продукція не може мати лікувальні властивості, бо призначена на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла.
Косметична продукція — це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла.
Відповідно до загального визначення косметичної продукції, косметична продукція – це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла;
У Технічному регламенті мийних засобів зазначено: «Мийний засіб – будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.»
П.4. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:
• мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для потреб споживача (користувача);
• мийні засоби, призначені для замочування, полоскання, підкрохмалювання, апретування, пом’якшування або вибілювання виробів з тканин;
• мийні засоби, призначені для очищення поверхонь, матеріалів, виробів, механізмів, механічних пристроїв, транспортних засобів та допоміжного обладнання, інструментарію, апаратури тощо;
• інші мийні засоби, призначені для використання під час прання та очищення.
П. 5. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:
• мило тверде;
• косметичні засоби;
• поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікуючі властивості;
• мийні засоби, що містять не більш як 0,2 відсотка поверхнево-активних речовин.»
Виходячи з вищенаведеної інформації: Рідке мило ідентифікується саме як косметичний засіб за основним призначенням – виключно для очищення шкіри людини та при нанесенні безпосередньо на зовнішні шкіряні ділянки незалежно від вмісту та відсотка поверхнево-активних речовин, на відміну від мийного засобу, що призначений для прання або очищення будь-якої поверхні за необхідності такої обробки. Тому Технічний регламент на мийні засоби не поширюється на косметичні продукти, зокрема на мила рідкі.
Відповідно до чинного законодавства, метрологічні вимоги до фасованих товарів наведено у наступних документах:
• Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»;
• Технічний регламент щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку;
• Наказ № 969 від 05.07.2017 «Про встановлення метрологічних вимог до фасованих товарів».
У наведених документах міститься наступна інформація, щодо зазначення одиниць номінальної кількості: На упакованих одиницях, що містять рідкі товари, зазначається їх номінальний об’єм, а на тих, що містять інші товари, – їх номінальна маса, якщо інше не встановлено законодавством.
Номінальним вмістом упакованої одиниці є маса або об’єм товару, що зазначені на упакованій одиниці та повинні міститися в ній. Фактичним вмістом упакованої одиниці є маса або об’єм товару, що в ній фактично містяться. З метою здійснення контролю за вмістом упакованої одиниці (вираженого в одиницях об’єму) значення фактичного вмісту визначаються при температурі 20 °C або приводяться до неї незалежно від того, за якої температури здійснювалося пакування або контроль.
Скасований ГОСТ вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний “текст”. Такий ГОСТ, може застосовуватися за умови добровільності застосування стандарту у якості внутрішньої інструкції, правил тощо, та якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності. У роз’ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань застосування стандартів зазначено:
«…Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своїй господарській діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Водночас, виробник має усвідомлювати переваги застосування чинного національного стандарту, який розроблено відповідним технічним комітетом стандартизації з дотриманням процедур стандартизації, який відповідає законодавству, до якого вчасно внесені зміни, який адаптований до сучасних досягнень науки і техніки, вимог міжнародних і регіональних стандартів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.»
Відповідно до Закону України № 1193-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру”, скасовано державну реєстрацію ТУ на продукцію та змін до них. Державні підприємства, що належать до сфери управління Мінекономрозвитку можуть надавати консультативну та методологічну допомогу з розроблення та перевіряння ТУ виключно на замовлення суб’єктів господарювання. Статтею 16 Закону № 1315-VII “Про стандартизацію” визначено, що: підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації, зокрема:
• розробляти, приймати, перевіряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної практики, ТУ і зміни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування;
• застосовувати прийняті ними стандарти, кодекси усталеної практики та ТУ;
• створювати та вести фонди нормативних документів і видавати каталоги нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;
• видавати і розповсюджувати прийняті ними стандарти, кодекси усталеної практики та ТУ, документи відповідних спеціалізованих міжнародних організацій стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень про такі організації або відповідних договорів;
• стандарти, кодекси усталеної практики та ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, застосовуються на добровільній основі.
Оскільки споживачеві подобаються яскраві упаковки, красиві фрукти, смачні аромати тощо, виробники створили цілі концепти косметичних лінійок, що імітують продукти харчування.
Проте, такий дизайн нерідко вводить в оману і може стати загрозою здоров’ю та навіть життю. Найбільшу небезпеку такі товари становлять для недосвідчених споживачів – дітей, які починають смоктати та ковтати неїстівні предмети. Саме тому наразі такі продукти заборонені в Україні.
10 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №136, якою, зокрема, доповнено «Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» пунктом 17-1, в наступній редакції: «Забороняється продаж товарів, які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм або розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров’я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може призвести до задухи, інтоксикації, перфорації або непрохідності шлунково-кишкового тракту.”