Ревізія Регламенту (ЄС) 1223/2009 та до чого тут European Green Deal? Частина 2

В другій частині огляду ревізії Регламенту (ЄС) 1223/2009 розповідаємо про ключові зміни, пов’язані з Європейською зеленою угодою та Європейською стратегією сталого розвитку.

19.09.2022

В першій частині огляду #CPRrevision ми писали про причини процесу перегляду Регламенту (ЄС) 1223/2009 у контексті Європейської зеленої угоди та Європейської стратегії сталого розвитку. Сьогодні ж ми хочемо розповісти більш детально про ключові зміни, що можуть чекати на парфумерно-косметичну галузь у зв’язку з впровадженням нового міжгалузевого регуляторного підходу.

Незважаючи на те, що перегляд Регламенту ставить на меті захист споживачів і навколишнього середовища – все ж існує багато ризиків, пов’язаних з загальним підходом до оцінки безпечності речовин, що може призвести до значних обмежень в майбутньому або заборон на сировину. В той самий час, з’являється можливість цифрового маркування, а також гармонізації визначення поняття наноматеріалу..


Процес перегляду Регламенту (ЄС) 1223/2009, що розпочався ще в жовтні 2021 року, націлений на 5 пунктів:

 

  • Автоматична заборона «найшкідливіших речовин», за винятком випадків, коли їхнє застосування вважається «необхідним»

 

Однак виникають дві основні проблеми: по-перше, цей підхід до оцінки ризику не враховує фактичне використання речовин та вплив на споживача; по-друге, визначення критеріїв «необхідності» та те, як їх можна захистити – також ставиться під сумнів.

На сьогоднішній день залишається не зрозумілим, які саме речовини будуть внесені до переліку “найшкідливіших” та за яким принципом.

Наприклад, деякі категорії речовин, які в ЄС вважаються канцерогенними, мутагенними або токсичними для репродукції (CMR), можуть використовуватися в косметиці, якщо вони отримали зелене світло Наукового комітету з питань безпеки споживачів, але вони можуть бути автоматично заборонені згідно з новою системою, якщо їх використання не вважається «необхідним».

 

  • Розгляд впровадження оцінки комбінованих ефектів (MAF 10) від щоденного впливу хімічних речовин з різних джерел і відповідних ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища

 

Тут завдання для косметичної промисловості полягає в тому, щоб захистити науковий підхід відповідний реальному ризику, якому піддаються споживачі. Наприклад, у разі застосування MAF 10 можуть бути обмеження/заборона щодо 80% існуючих барвників для волосся, 70% існуючих УФ-фільтрів, більше 50% консервантів для leave-on косметики тощо.

 

  • Зміни, пов’язані з Науковим Комітетом SCCS (Науковий комітет з питань безпеки споживачів)

 

Пропонується реорганізація роботи SCCS та передача відповідальності за оцінку безпечності інгредієнтів Європейському агентству хімічних речовин (ECHA). Існує ризик втрати поточної незалежності та визнаної косметичної експертизи (експертності) SCCS.

 

  • Перегляд терміну наноматеріалів для забезпечення узгодженості між різними міжгалузевими регулюваннями

 

Незважаючи на те, що це визначення може призвести до рекласифікації та обмежень сировини, воно також забезпечить певну ясність, яку очікують протягом тривалого часу. Загалом це має зменшити відмінності у інтерпретації терміну і спрямувати рух у правильному напрямку для вільного руху товарів у Європі. Питаннями, які слід ретельно контролювати, будуть релевантність критеріїв, вибраних для цього нового визначення та аспектів інтерпретації, а також сам процес, який має бути чітким і досяжним.

 

  • Покращення інформації, що надається споживачеві, з можливістю цифрового маркування (QR коди)

 

Це відкриття для можливої діджиталізації має важливе значення в нормативному контексті, який вимагає маркування все більшої кількості інформації. Такий варіант забезпечить більш чітку комунікацію з оновленнями в режимі реального часу для споживачів і може підтримати органи влади в їх контролі на ринку.

Діджиталізація також сприятиме “зеленому переходу”, обмежуючи розмір і частоту оновлення упаковки. Однак перехід має бути поступовим, а інструменти дематеріалізації повинні бути гнучкими. Цифрове маркування справді вимагатиме етапу адаптації практик як для виробників, так і для споживачів.

 


 

21 липня 2022 року завершилися консультації щодо перегляду Регламенту (ЄС) 1223/2009, в яких взяли участь представники європейської парфумерно-косметичної галузі, зацікавлені сторони, галузеві асоціації. Cosmetics Europe, як організація, що представляє косметичну галузь на європейському рівні також опублікувала свої рекомендації. Це означає, що остаточне формулювання змін ще попереду і ми дуже сподіваємось, що всі коментарі буде враховано, а ризики для галузі – мінімінізовані.

 

Фахівці АПКУ незмінно беруть активну участь в обговоренні можливих змін для інформування державних установ, а також гравців ринку.

Актуальні новини